Які трави ми використовуємо у сумішках?

Які трави ми використовуємо у сумішках?

Костриця тонколиста сорт Барва.

Оригінатор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Сорт костриці тонколистої Барва створений методом індивідуально-групового добору з місцевої популяції Івано-Франківської області (Ворохта). Листя вузьке, має зелене забарвлення, тип куща восени в рік висіву проміжний. Тенденція до утворення суцвіть у рік висіву відсутня або дуже слабка, а на другий рік життя суцвіття викидає рано, висота за викидання суцвіття середня, тип куща за викидання суцвіття проміжний. Прапорцевий листок короткий до середнього, ширина від вузького до середнього, довжина верхнього міжвузля середня. Насіння дрібне, маса 1000 насінин 1,3 г. Сорт посухостійкий, незначно уражується хворобами, зимостійкий, середньостиглий. Сходи з’являються після посіву на 10-12 день, сорт утворює низький, розетковий тип кущіння, завдяки чому створюється килимовий характер травостою. Тип використання – пасовищний, газонний. Стійкий до витоптування, інтенсивного випасання та частого скошування. Придатний для створення високоякісних газонів, спортивних площадок, озеленення парків і скверів, закріплення схилів та інших природоохоронних заходів. Порівняно із іншими сортами, має подовжений період продуктивного довголіття (8-10 років). Занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 2005 році. Вегетаційний період до першого укосу становить 45-50 днів, до збирання насіння — 80- 85 днів. Урожайність сухої речовини за 5 циклів спасування – 7,0-7,5 т/га, насіння – 4,0-5,0 т/га. Вміст в сухій речовині сирого протеїну – 13-14%, клітковини – 24-25%. Загальна декоративність навесні складає 8,5, влітку — 8,0 та восени — 7,0 балів. Проектне покриття становить: до скошування – 8,0, а після скошування  — 7,0 балів. Рекомендована зона вирощування – Полісся, Лісостеп, Степ.

 

Тонконіг лучний сорт Удич.

Оригінатор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Тонконіг лучний – низовий, кореневищний або кореневищно-нещільно-кущовий злак озимого типу розвитку. На пасовищах утворює щільну дернину, яка не витоптується худобою. З ранньої весни і до пізньої осені забезпечує тварин на пасовищах зеленим кормом. Сорт тонконогу лучного Удич  створений методом індивідуально-групового добору з гібридної популяції Місцева (Вінницька область) х Данга. Тип використання – пасовищний і газонний. Стійкий до витоптування та інтенсивного випасання. Має підвищену кормову та насіннєву продуктивність, високі показники декоративності та проектного покриття. Володіє високою зимостійкістю та продовженим періодом продуктивного довголіття. Занесений до Реєстру сортів рослин України в 2005 році. Вегетаційний період складає до першого укосу — 50-55 днів, а до збирання насіння — 83-85 днів. Урожайність сухої речовини за 5 циклів спасування – 7,0-7,5 т/га, насіння – 0,40-0,45 т/га. В 1 кг сухої речовини міститься сирого протеїну – 14-15,7%, клітковини – 25,0–26,0%. Рекомендована зона вирощування – Степ, Лісостеп, Полісся.

 

Пажитниця багаторічна сорт Руслана.

Пажитниця багаторічна Руслана

Оригінатор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Пажитниця багаторічна – низовий нещільнокущовий злак яро-озимого типу розвитку. Сорт пажитниці багаторічної Руслана створений методом індивідуально-групового добору з гібридної популяції Литвинівська 1 х Вел. Тип використання – пасовищний і газонний. Сорт середньо-пізньостиглий. Коренева система мичкувата, добре розвинена, стебла невисокі, листки середньої довжини, вузькі, блискучі, зеленого забарвлення. Частка їх в травостої досягає 56-60%. Генеративні пагони утворюються переважно з пагонів літньо-осіннього формування. Утворення суцвіть в рік посіву майже не можливе, але як виключення спостерігається пізно восени. Суцвіття – колос довжиною 18-20 см, в колоскові налічується близько 6-9 квіток, які прикріплені вузькими квітконіжками до осі колоса. Насіння сіро-буровате. Маса 1000 насінин 2,9 г. Насіння достигає на початку липня. Сорт стійкий до витоптування, інтенсивного випасання та частого скошування, ураження грибковими хворобами. Спостерігається висока отавність після кожного циклу спасування. Характеризується високими показниками декоративності та проектного покриття, підвищеною кормовою та насіннєвою продуктивністю, високою зимостійкістю та продовженим періодом продуктивного довголіття. Придатний для створення культурних пасовищ, звичайних газонів і спортивних площадок, залуження парків та скверів. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 2005 р. Вегетаційний період становить до першого укосу — 60-65 днів, до збирання насіння – 105-110 днів. Урожайність сухої маси за 5 циклів спасування –8,0-9,0 т/га, насіння – 0,8-1,0 т/га. Вміст в сухій речовині: сирого протеїну – 15,5 -16,7%, клітковини – 25,0 – 26,0%. Загальна декоративність навесні — 8,5, влітку – 8,5 та восени – 8,0 балів. Проектне покриття до скошування становить 6,0, а після скошування – 6,0 балів. Рекомендована зона вирощування – Полісся, Лісостеп, Степ.

 

Костриця червона сорт Айра.

Оригінатор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Костриця червона Айра відноситься до низових багаторічних злаків, з весни відростає рано, швидко формує щільну дернину. Придатна для створення пасовищ, спортивних площадок та озеленення. Більш високорослі сортотипи мають цінність при сінокісному використанні. В Україні сорт такого типу створений вперше. Сорт Айра створений методом багаторазового індивідуально-сімейного добору з дикорослої популяції К–47901 (Свердловська обл., Росія). Тип використання – сінокісно-пасовищний. Скоростиглий. Рослина має короткі кореневища і створює міцну дернину. Стебла прямі, тонкі, гладкі, м’які, високорослі (70-80 см), під час цвітіння мають антоціанове забарвлення. Листя лінійне, пласке, ширина листків середня, довжина 20-40 см, зеленого кольору. Суцвіття — волоть, до 15 см довжиною, з довгими гілочками досить рихлими, іноді пониклими, під час цвітіння розкидистими, після цвітіння — зжатими. Колоски ланцетні, до 12 мм довжиною, від 4 до 6 квіточок із щетинистою остю, червоно-фіолетового кольору, голі. Насіння дрібне, до 5 мм довжиною і 0,7 мм шириною. Маса 1000 насінин 1,0 -1,2 г. Дає два-три укоси, причому другий і третій складається із вегетативних пагонів. Отава складає 55–65% від основного укосу. Володіє високою як для низових трав урожайністю вегетативної маси і насіння, формує корм покращеної якості. У меншій мірі має схильність до осипання насіння. Сорт посухостійкий, зимостійкий  та стійкий до основних видів хвороб. Не вибагливий до ґрунтів, переносить короткочасне затоплення. Добре поїдається тваринами на в зеленому вигляді пасовищах та в сіні, як в одновидових посівах, так і в сумішках з бобовими травами. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 2008 р. Вегетаційний період складає до першого укосу  — 40-45 днів, до збирання насіння  — 85-90 днів. Урожайність сухої речовини за три укоси – 7,0-7,5 т/га, насіння – 0,70-0,80 т/га. Вміст у сухій речовині сирого протеїну становить 13,2 – 13,7%, клітковини – 23,0 – 23,7%. Рекомендована зона вирощування – Полісся, Лісостеп,  Степ.

 

Пажитниця багатоквіткова Вестервольдська (Lolium perenne L.) сорт Ореол.

Пажитниця вестервольдська Ореол

Оригінатор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Сорт Ореол володіє найбільшою скоростиглістю, характеризується інтенсивним ростом. За рік дає 2-3 укоси зеленої маси. Сорт пажитниці багатоквіткової Вестервольдської Ореол створений методом індивідуально-групового добору з гібридної популяції (к-43217 х к-42440). Скоростиглий. Тип використання – сінокісний. Кущ прямостоячий, рихлий, стебла заокруглені, ніжні. Висота рослин 95-105 см, середня кількість міжвузлів – 8, кущистість середня, 27-30 стебел на рослині, забарвлення листя зелене. Облистяність 50-54%. Суцвіття – складний колос ланцетно-лінійної форми, довжиною 20-25 см. Сорт має високу кормову цінність, добре поїдається худобою навіть у фазі повного колосіння. Володіє підвищеною насіннєвою продуктивністю та інтенсивністю наростання вегетативної маси після скошування. Стійкий до вилягання та грибкових хвороб. Придатний для весняного ремонту зріджених посівів багаторічних трав, застосовують як зелене добриво, має фіто-санітарну властивість, пригнічує ріст бур’янів, коренева система сприяє поліпшенню структури ґрунту. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 2000 р. Вегетаційний період до першого укосу на сіно – 52-55 днів, до збирання насіння – 74-76 днів. Урожайність сухої речовини (за три укоси) – 14-15 т/га, насіння –  1,3-1,4 т/га. Вміст в сухій речовині сирого протеїну – 17,0-17,5%, клітковини – 25,0-26,0%. Рекомендована зона вирощування – Полісся і Лісостеп.

 

Пажитниця багатоквіткова Вестервольдська сорт Тиверський.

Пажитниця вестервольдська Тиверський

Оригінатор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Пажитниця багатоквіткова Вестервольдська – найбільш скоростигла рослина, що характеризується інтенсивним ростом. За рік дає 2-3 укоси зеленої маси. Використовують як зелене добриво, придушує свої травостоєм ріст бур’янів, коренева система сприяє поліпшенню структури ґрунту. Сорт пажитниці багатоквіткової Вестервольдської Тиверський створений методом добору з гібридної популяції. Скоростиглий. Тип використання – сінокісно-пасовищний. Кущ прямостоячий, стебла круглі, ніжні. Висота рослин 105-115 см, середня кількість міжвузлів – 5-6, забарвлення листя світло-зелене. Сорт має високу кормову цінністю, добре поїдається худобою навіть у фазі повного колосіння, підвищену насіннєву продуктивність та інтенсивність накопичення вегетативної маси після сходів і скошування. Стійкий до грибкових хвороб. При надмірному зволоженні і понижених температурах здатний до вилягання. Придатний для весняного ремонту зріджених посівів багаторічних трав. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 1996 р. Вегетаційний період: до першого укосу на сіно  – 45-48 днів; до збирання насіння – 72-78 днів. Урожай: сухої речовини за два укоси – 12-13 т/га; насіння –  1,2-1,5 т/га. Вміст в сухій речовині: сирого протеїну – 17,6 %; клітковини – 27 %. Рекомендована зона вирощування – Полісся, Лісостеп.

 

Стоколос безостий (Bromopsis inermis L.) сорт Марс.

Стоколос безостий Марс

Оригінатор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Стоколос безостий сорту Марс – верховий кореневищний злак озимого типу розвитку. Відзначається довговічністю, витримує затоплення паводковими водами протягом 30 днів. Обов’язковий компонент травосумішок на різних типах природних кормових угідь і схилах. Сорт Марс створений методом індивідуально-групового добору з гібридної популяції (к-39141 х к-35621). Тип використання – сінокісно-пасовищний. За скоростиглістю — ранньостиглий. Коренева система мичкувата. Кореневище розміщується на глибині 8-15 см, вузли кущіння формуються на глибині 1,0-2,5 см. Кущ напіврозлогий, рихлий. Стебла округлі висотою 70-140 см, ніжні, без опушення, середня кількість міжвузлів 4-10. Рослина утворює пагони трьох типів: вегетативні вкорочені, видовжені та генеративні. Кущистість у стоколосу сильна (до 30 стебел на рослині), облистяність рослин 52%. Листя м’яке, довжиною 30-35 см, шириною 1,4-1,7 см, має лінійно-ланцетну форму темно-зеленого забарвлення, злегка опушене. Суцвіття – продовгувата, стисла, нахилена волоть, під час цвітіння – розлога довжиною 12-18 см темно-зеленого забарвлення. Колоски продовгувато-лінійні 1,5-3,0 см довжиною і 3-4 мм шириною, мають світло-зелене забарвлення, кількість квіток в колоскові коливається від 4 до 10. Насіння крупне, темно-сіре, має погану сипучість, безосте. Маса 1000 насінин 3,0-4,5 г. Стійкий до витоптування та інтенсивного випасання. Володіє високою кормовою продуктивністю та стійкістю до вилягання та хвороб. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 2001 р. Вегетаційний період до першого укосу на сіно становить 68-70 днів, до збирання насіння – 88-90 днів. Врожайність сухої речовини (за три укоси) складає 12,5-12,6 т/га, насіння – 0,69-0,71 т/га. Вміст в сухій речовині сирого протеїну становить 13,8-14,0%, клітковини – 19,8-20,0%. Рекомендована зона вирощування – Полісся, Лісостеп.

 

Стоколос безостий сорт Всеслав.

Стоколос безостий Всеслав

Оригінтор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Стоколос безостий – верховий корневищний злак озимого типу розвитку. Відзначається довговічністю, витримує затоплення паводковими водами протягом 30 днів. Обов’язковий компонент травосумішок на різних типах природних кормових угідь і схилах. Сорт стоколосу безостого Всеслав створений методом індивідуально-групового добору з гібридної популяції (к-35621 х к-39141). Тип використання – сінокісний. Коренева система мичкувата. Корневище розміщується на глибині 8-15 см, вузли кущіння формуються на глибині 1-2,5 см. Кущ прямий, рихлий. Стебла круглі висотою 80-150 см, ніжні, без опушення середня кількість міжвузлів 7. Рослина утворює пагони трьох типів: вегетативні вкорочені і видовжені та ганаративні. Кустистість у стоколосу сильна (до 27 стебел на рослині), облистяність рослин висока 50-60%. Листя м’яке, довжиною 36 см, шириною 1,6 см, лає лініно-ланцетну форму темнозеленого забарвлення, злегка опушене. Суціття – продовгувата, рихла, розкидиста, світлозелена волоть довжиною 10-12. Колоски продовгувато-лінійні, еліптично-ланцетні 1,5-3,0 см довжиною і 3-4 мм шириною, мають блідо-зелене забарвлення, кількість квіток в колоскові киливається від 5 до12. Насіння крупне, темно-сіре, має погану сипучість, безосте. Маса 1000 насінин 3-4,5 г. Високий потенціал продуктивності вегетативної маси і насіння. Інтенсивно відростає весною і після скошування. Стійкий до вилягання. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 2002 р. Вегетаційний період: до першого укосу на сіно – 65-66 днів; до збирання насіння – 87-89 днів. Врожай: сухої речовини за три укоси – 127-130 ц/га; насіння –  7,9-8,1 ц/га. Вміст в сухій речовині: сирого протеїну – 13,4-14,9 %; клітковини – 19,4-20,1 %. Рекомендована зона вирощування – Лісостеп і Степ.

 

Костриця лучна сорт Діброва.

Оригінтор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Костриця лучна – напівверхова, нещільнокущова багаторічна злакова трава озимого типу розвитку. Сорт костриці лучної Діброва створено методом добору з гібридної популяції Люлинецька 3 х Веселоподолянська 1883. Належить до лучно -степового екотипу сінокісно-пасовищного напрямку використання. Середньостиглий. Тип куща – напівпрямий, тенденція утворення суцвітя в рік посіву – відсутня або дуже слабка, час утворення суцвіття середній. Суцвіття – рихла волоть, на якій гілочки розміщені по одній або по дві, з останніх одна коротша. Колоски багатоквіткові; листок помірниї товщини і протягом вегетаційного періоду має помірно зелене забарвлення , прапорцевий листок середньої довжини та ширини; рослина середньої довжини. Насіння достигає в кінці червня – першій декаді липня.стигле насіння сильно осипається. Насінина світло-сіра. Маса 1000 насінин 1,5-2,2 г. При використанні на зелений корм довговічність її становить 6-7 років, на насіння – 2-3 роки Відзначається підвищеною кормовою і насіннєвою продуктивністю. Добре відростає навесні та після укосів. Характеризується високою стійкістю до вилягання. Посухостійкий і зимостійкий. Стійкий проти іржі. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України з 2007 року.      Вегетаційний період: до першого укосу на сіно —  60-65 днів; до збирання насіння – 90-95 днів. Врожай: сухої речовини – 11,0-11,5 т/га; насіння – 0,5 – 0,6 т/га. Вміст в сухій речовині: сирого протеїну – 13,6-13,8%; клітковини –  25-26%. Рекомендована зона вирощування – Полісся, Лісостеп.

 

Костриця очеретяна (Festuca arundinaceae auct. Fl. Ucr.) сорт Людмила.

Костриця очеретяна Людмила

Оригінатор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Сорт Людмила – нещільнокущовий, верховий злак озимого типу розвитку з мичкуватою, добре розвиненою кореневою системою. Відзначається довговічністю при використанні як на кормові цілі так і насіння. Сорт створений методом індивідуально-групового добору з гібридної популяції (к-37168 х к-41541). Тип використання – сінокісний. За скоростиглістю – ранньостиглий, має високу кормову продуктивність. Стебла прямостоячі, стійкі проти вилягання, високі, міцні, середнє число міжвузлів 6, кущ рихлий, облистяність до загальної маси складає 54%. Листя довжиною від 15 до 40 см, широколінійне, без опушення, забарвлення сіро-зелене зверху і темно-зелене знизу, відхилене від стебла і віддалене одне від одного. Язичок короткий, рихлий, тупий. Суцвіття – розлога одногрива волоть довжиною 15-25 см сіро-жовтого кольору. Колоски лінійні, блідо-зеленого забарвлення, кількість квіточок в колоску коливається від 4 до 8. Насіння дозріває відносно рівномірно — в першій половині липня, майже не осипається. Маса 1000 насінин 2,0-2,2 г. Сорт стійкий до хвороб, шкідників і несприятливих умов середовища, посухостійкий, зимостійкий, невибагливий до ґрунтів. Придатний для інтенсивного використання — тривалість продуктивного довголіття при пасовищному використанні становить 7-8 років.  Різко реагує на підвищений режим удобрення, особливо від азотного. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 2001 р. Вегетаційний період до першого укосу на сіно становить 67-68 днів, до збирання насіння – 85-90 днів. Урожайність сухої речовини (за три укоси) складає 11,0-12,0 т/га, насіння –  0,8-0,9 т/га. Вміст в сухій речовині: сирого протеїну – 12,4-12,6%, клітковини – 25,0-26,0%. Рекомендована зона вирощування – Полісся, Лісостеп та Степ.

 

Тимофіївка лучна (Phleum pretense L.) сорт Витава.

Тимофіївка лучна

Оригінатор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Сорт Витава відноситься до верхових, нещільнокущових багаторічних злаків ярого типу розвитку. Відзначається довговічністю (7-10 років), на насіння використовується 5-6 років, витримує тривале (15-25 днів) затоплення. Сорт створено методом добору з гібридної популяції від вільного перезапилення Дикоростучий /К-43407/ (Литва) х Люлинецька 1 Гексаплоїд. Середньостиглий за скоростиглістю. Тип використання – сінокісний та укісно-пасовищний. Швидкість викидання суцвіть в рік сівби – середня. Тип куща напівпрямий; час викидання суцвіття – пізній; листя середньої ширини і має зелене забарвлення; прапорцевий листок вузький, середньої довжини; стебло (включно із суцвіттям за повного його викидання) – середньої довжини; довжина верхнього міжвузля – від середньої до довгої; суцвіття — густа, шорстка, колосоподібна волоть циліндричної форми, (після повного його викидання) – середньої довжини. Колоски одноквіткові. Насіння дрібне, світло-сіре, сіре або темно-сіре, маса 1000 насінин становить 0,5-0,6 г. Кущіння молодих рослин розпочинається, коли утворюється 3-4 листки. Інтенсивне кущіння відбувається в кінці літа та восени. За рік дає три укоси. Відзначається відносною посухостійкістю, стійкістю до вилягання, незначно уражується хворобами. Облистяність становить 56,7%. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 2006 р. Вегетаційний період до першого укосу становить 75-80 днів, до збирання насіння — 118-120 днів. Урожайність сухої речовини складає 8,4 т/га, максимальна – 12,0 т/га, збір  насіння становить 0,5-0,6 т/га. Вміст в сухій речовині сирого протеїну складає 9,4%, клітковини –  28,6%. Рекомендована зона вирощування – Полісся, Лісостеп.

 

Пирій середній (Elytrigia intermedia Nevski) сорт Хорс.

Пирій середній Хорс

Оригінатор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Сорт створений методом добору із гібридної популяції Chief (Канада) х Місцева популяція Херсонської області. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 2009 року. Напрямок використання — сінокісно-пасовищний. За скоростиглістю характеризується як середньостиглий. Має підвищену кормову і насіннєву продуктивність. Тривалість продуктивного довголіття становить 8-10 років. Володіє високою посухостійкістю, стійкістю до засолення ґрунту. Вегетаційний період до першого укосу складає 70 днів, до збирання насіння – 100-120 днів. Урожайність сухої речовини становить 10,2 т/га, насіння – 0,5-0,7 т/га. Вміст в сухій речовині сирого протеїну складає 12,0%, клітковини – 26,9%. Рекомендована зона вирощування Полісся, Лісостеп і Степ.

 

Пирій безкореневищний сорт Колумб.

Пирій безкор Колумб

Оригінатор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Пирій безкореневищний самозапильна кормова рослина відноситься до багаторічних кущових напівверхових злакових трав, який швидко утворює гарний ґрунтовий покрив. У нього відсутні кореневища, тому він є хорошим компонентом травосумішок. На пасовищах поїдається  усіма видами сільськогосподарських тварин, особливо цінний в сумішках з люцерною та еспарцетом. В Україні в культуру вводиться вперше. Сорт пирію безкореневищного Колумб створено методом багаторазового індивідуально-сімейного добору рослин із місцевої популяції з Канади. Тип використання – сінокісно-пасовищний. Коренева система мичкувата, добре розвинута, заглиблюється у підгрунтя на глибину до 40 — 100 см. До ґрунтів не вибагливий.  Рослина зеленого кольору з сизим відтінком, не опушена. Кущ прямостоячий, трохи розвалистий, багатостебельний, в середньому до 40 (20-60) стебел на 1 рослину. Висота рослин 60-100 см. Стебла прямі, гладкі, в середині полі. Листя м’яке, ніжне, слабо поникаюче, довге (17-30 см), широке (3-10 мм). Облистяність 30 — 50%.   Суцвіття – нещільний, багатоквітковий колос.  Колос прямий, іноді пониклий, довжиною 15-23 см,  багатоколосковий   (до 30 колосків). Колоски двох-трьох квіткові, слабко прижаті з боків, сидячі, безості. Зернівка продовгувато-лінійна, довжиною до 10 мм. Маса 1000 насінин 4,5–5,5 г. Зимостійкий. Посухостійкий. Стійкість  до полягання та осипання 7-8 балів. Ураженість бурою іржею 1-2%, стебловою іржею – 2-5%. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 2008р. Вегетаційний період:  до збирання зеленої маси — 45-50 днів; до збирання насіння – 115 — 125 днів. Урожайність: зеленої маси  – 400 – 500 ц/га; сухої речовини  –  70 — 120 ц/га; насіння –  4 – 6 ц/га; Вміст в сухій речовині: сирого протеїну – 13,0 – 13,7%; клітковини –  24,0 – 24,5%. Рекомендована зона вирощування – Полісся, Лісостеп, Степ.

 

Люцерна посівна сорт Регіна.

Люцерна посівна Регіна

Оригінтор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Сорт люцерни посівної Вінничанка створений методом сімейно-групового добору з гібридної популяції Wh 202 (США) х Веселоподолянська 11. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 1997 року. Тип використання – сінокісний. Висока інтенсивність відростання, покращена якість корму, підвищена насіннєва продуктивність. Стійкий до кореневих гнилей. Період продуктивного довголіття – 4-5 років. Стійкий до вилягання. Посухостійкість та зимостійкість високі. Вегетаційний період: до першого укосу на сіно – 50-60 днів; до збирання насіння – 140-155 днів. Урожай: сухої речовини  – 130-140 ц/га; насіння –  4,0-5,0 ц/га; Вміст в сухій речовині : протеїну– 19,0-20,0 %; клітковини  – 21,0-22,0 %. Рекомендована зона вирощування – Лісостеп, Степ.

 

Конюшина лучна сорт Анітра.

Конюшина лучна Анітра

Оригінтор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Сорт конюшини лучної Анітра створений методом індивідуально-сімейного добору з гібридної популяції Уладівська 34 х Носівська 5 з наступним поліпшуючим добором. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 1999 року. Тип використання – сінокісний. Сорт середньостиглий, з високою продуктивністю кормової маси та насіння. Характеризується високою морозо- і зимостійкістю. Вегетаційний період: до першого укосу на сіно – 70-80 днів; до збирання насіння – 150-160 днів. Урожай: сухої речовини за два укоси  – 110-120 ц/га; насіння –  4,0-5,0 ц/га. Вміст в сухій речовині: сирого протеїну – 18,2-19,2 %; клітковини – 24,2-26,3 %. Рекомендована зона вирощування – Полісся,  Лісостеп.

 

Конюшина повзуча сорт Даная.

Конюшина повзуча

Оригінтор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Сорт конюшини повзучої Даная створений методом сімейно-групового добору з гібридної популяції Передкарпатський 1 х Клоновий добір місцевої популяції Київської області. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 2000 року. Тип використання – пасовищний. Стійкий до витоптування. Висока інтенсивність відростання після укосів Підвищена насіннєва продуктивність. Сорт характеризується високою морозо- і зимостійкістю, стійкий до бурої плямистості листя. Вегетаційний період: до першого укосу на сіно – 50-60 днів; до збирання насіння – 105-108 днів. Урожай: зеленої маси – 370-390 ц/га; сухої речовини – 60-70 ц/га; насіння –  3,5-4,5 ц/га. Вміст в сухій речовині: сирого протеїну – 22,1 %; клітковини  – 20,5 %. Рекомендована зона вирощування – Полісся, Лісостеп та Степ.

Залишити коментар

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


2 × один =